розпач
B2#5,447Hear it
noun
- despair, desperation, despondency
Forms
Declension
| singular | plural | |
|---|---|---|
| nominative | розпач | — |
| genitive | розпачу | — |
| dative | розпачеві / розпачу | — |
| accusative | розпач | — |
| vocative | розпачу | — |
| locative | розпачу / розпачі | — |
| instrumental | розпачем | — |