відчай
B1#3,907Hear it
noun
- despair, desperation, despondency
Forms
Declension
| singular | plural | |
|---|---|---|
| nominative | відчай | — |
| genitive | відчаю | — |
| dative | відчаю / відчаєві | — |
| accusative | відчай | — |
| vocative | відчаю | — |
| locative | відчаю / відчаї | — |
| instrumental | відчаєм | — |
Hear it
| singular | plural | |
|---|---|---|
| nominative | відчай | — |
| genitive | відчаю | — |
| dative | відчаю / відчаєві | — |
| accusative | відчай | — |
| vocative | відчаю | — |
| locative | відчаю / відчаї | — |
| instrumental | відчаєм | — |