інцидент
B2#4,644Hear it
noun
- incidentevent causing interruption or crisis
Forms
Declension
| singular | plural | |
|---|---|---|
| nominative | інцидент | інциденти |
| genitive | інциденту | інцидентів |
| dative | інцидентові / інциденту | інцидентам |
| accusative | інцидент | інциденти |
| vocative | інциденте | інциденти |
| locative | інциденті | інцидентах |
| instrumental | інцидентом | інцидентами |