чобіт
B1#3,955Hear it
noun
- boot; sturdy footwear covering the foot and extending above the ankle, often for outdoor or winter use.
Forms
Declension
| singular | plural | |
|---|---|---|
| nominative | чобіт | чоботи |
| genitive | чобота | чобіт |
| dative | чоботові / чоботу | чоботам / чоботям |
| accusative | чобіт | чоботи |
| vocative | чоботе | чоботи |
| locative | чоботу / чоботі | чоботах / чоботях |
| instrumental | чоботом | чоботами / чобітьми |
More forms are in the app.
Used in the library
- Екскурсовод видав усім гумові чоботи, каски і ліхтарики.The guide handed everyone rubber boots, helmets and torches.B1Полтва — The River under Lviv
- Ігор тихо сказав, що якби знав про чоботи, то залишився б у кав’ярні.Ihor said quietly that if he'd known about the boots, he'd have stayed in the café.B1Полтва — The River under Lviv