прощення
B2#4,092Hear it
noun
- verbal noun of простити pfprostýty, “to forgive”): forgiveness (the action of forgiving
- pardonforgiveness for an offence
Forms
Declension
| singular | plural | |
|---|---|---|
| nominative | прощення | прощення |
| genitive | прощення | прощень |
| dative | прощенню | прощенням |
| accusative | прощення | прощення |
| vocative | прощення | прощення |
| locative | прощенні / прощенню | прощеннях |
| instrumental | прощенням | прощеннями |