покинути
A1#616Hear it
verb
- to leavenot take away
- to leave, to quitdepart from; separate from
- to abandon, to forsake, to leave behind
- to leave off from, to cease, to quitdoing something: + щось or infinitive
- to leave, to leave behind:trace, consequence of action
Forms
Future
| I | покину |
|---|---|
| you | покинеш |
| he, she, it | покине |
| we | покинемо / покинем |
| you (plural) | покинете |
| they | покинуть |
Imperative
| you | покинь |
|---|---|
| we | покиньмо |
| you (plural) | покиньте |
Past
| he | покинув |
|---|---|
| she | покинула |
| it | покинуло |
| they | покинули |
Other forms
| infinitive | покинути / покинуть |
|---|
More forms are in the app.
Used in the library
- Він покинув посаду й почав мандрувати пішки.He gave up his post and began to wander on foot.A2Григорій Сковорода — Hryhorii Skovoroda
- У 1651 році під Берестечком козаки зазнали важкої поразки, коли кримський хан покинув поле бою.In 1651 at Berestechko the Cossacks suffered a heavy defeat when the Crimean khan left the battlefield.B1Хмельниччина — The Khmelnytsky Uprising