обумовлювати
Hear it
verb
- to agree uponto jointly set as a condition
- to stipulate, to specifyto set as a condition
- to condition, to determineto fix the form or character of; to shape; to decisively influence the development of
- to condition, to make conditionalon: + instrumental case) (to make dependent on a condition to be fulfilled
Forms
Present
| I | обумовлюю |
|---|---|
| you | обумовлюєш |
| he, she, it | обумовлює |
| we | обумовлюємо / обумовлюєм |
| you (plural) | обумовлюєте |
| they | обумовлюють |
Future
| I | обумовлюватиму |
|---|---|
| you | обумовлюватимеш |
| he, she, it | обумовлюватиме |
| we | обумовлюватимемо / обумовлюватимем |
| you (plural) | обумовлюватимете |
| they | обумовлюватимуть |
Imperative
| you | обумовлюй |
|---|---|
| we | обумовлюймо |
| you (plural) | обумовлюйте |
Past
| he | обумовлював |
|---|---|
| she | обумовлювала |
| it | обумовлювало |
| they | обумовлювали |
Other forms
| infinitive | обумовлювати / обумовлювать |
|---|
More forms are in the app.