криниця
Hear it
noun
- well, springa structure used as a source of water from the ground
- sourceorigin point of something
Forms
Declension
| singular | plural | |
|---|---|---|
| nominative | криниця | криниці |
| genitive | криниці | криниць |
| dative | криниці | криницям |
| accusative | криницю | криниці |
| vocative | кринице | криниці |
| locative | криниці | криницях |
| instrumental | криницею | криницями |
Used in the library
- А воду з криниці носитиме Максим, коли приїде.And Maksym will carry the water from the well when he comes.B1Хто подбає про бабусю? — Who Will Look After Grandma?
- Максиме, мама каже, що бабуся знову впала, коли несла відро з криниці.Maksym, Mum says Grandma fell again when she was carrying a bucket from the well.B1Хто подбає про бабусю? — Who Will Look After Grandma?