князь
B2#6,597Hear it
noun
- the monarch of a state or a principality: prince, king, duke
- a royal title: prince, duke, etc.
- groom, bridegroom
Forms
Declension
| singular | plural | |
|---|---|---|
| nominative | князь | князі |
| genitive | князя | князів |
| dative | князеві / князю | князям |
| accusative | князя | князів |
| vocative | князю | князі |
| locative | князеві / князю / князі | князях |
| instrumental | князем | князями |
More forms are in the app.
Used in the library
- Ольга — дружина князя Ігоря.Olha is the wife of Prince Ihor.A1Княгиня Ольга — Princess Olha
- Київський князь — Ярослав Мудрий.The prince of Kyiv is Yaroslav the Wise.A1Софія Київська — St Sophia of Kyiv
- У Києві править князь Володимир.Prince Volodymyr rules in Kyiv.A1Володимир і хрещення — Volodymyr and the Baptism
- Князь Данило править Галичиною і Волинню.Prince Danylo rules Galicia and Volhynia.A1Данило і Лев — Danylo and Lev