зрікатися
Hear it
verb
- to renounce, to give up [with genitive]to surrender or relinquish; to deprive oneself of
- to abdicate [with genitive] (to surrender, renounce or relinquish, as sovereign power; to withdraw definitely from filling or exercising, a…
- to abjure, to disavow, to disown, to forswear, to recant, to renounce, to repudiate [with genitive] (to solemnly reject; to refuse to ackno…
- to refuse
- to deny
Forms
Present
| I | зрікаюся / зрікаюсь |
|---|---|
| you | зрікаєшся |
| he, she, it | зрікається |
| we | зрікаємося / зрікаємось / зрікаємся |
| you (plural) | зрікаєтеся / зрікаєтесь |
| they | зрікаються |
Future
| I | зрікатимусь / зрікатимуся |
|---|---|
| you | зрікатимешся |
| he, she, it | зрікатиметься |
| we | зрікатимемось / зрікатимемося / зрікатимемся |
| you (plural) | зрікатиметесь / зрікатиметеся |
| they | зрікатимуться |
Imperative
| you | зрікайся / зрікайсь |
|---|---|
| we | зрікаймося / зрікаймось |
| you (plural) | зрікайтеся / зрікайтесь |
Past
| he | зрікався / зрікавсь |
|---|---|
| she | зрікалася / зрікалась |
| it | зрікалося / зрікалось |
| they | зрікалися / зрікались |
Other forms
| infinitive | зрікатися / зрікатись / зрікаться |
|---|
More forms are in the app.