занепокоєння
B2#6,468Hear it
noun
- verbal noun of занепокоїтися pfzanepokójitysja
- anxiety, concern, disquiet, uneasiness, worry
Forms
Declension
| singular | plural | |
|---|---|---|
| nominative | занепокоєння | — |
| genitive | занепокоєння | — |
| dative | занепокоєнню | — |
| accusative | занепокоєння | — |
| vocative | занепокоєння | — |
| locative | занепокоєнні / занепокоєнню | — |
| instrumental | занепокоєнням | — |