закінчитися
A1#778Hear it
verb
- to end, to come to an end, to be over, to conclude, to terminate
- to end, to end up, to resultwith/in: + instrumental case
- to expire, to run out, to be up
Forms
Future
| he, she, it | закінчиться |
|---|---|
| they | закінчаться |
Past
| he | закінчився / закінчивсь |
|---|---|
| she | закінчилася / закінчилась |
| it | закінчилося / закінчилось |
| they | закінчилися / закінчились |
Other forms
| infinitive | закінчитися / закінчитись / закінчиться |
|---|
More forms are in the app.
Used in the library
- Коли тест закінчився, вона вийшла і глибоко вдихнула.When the test was over, she went out and took a deep breath.A2НМТ — The National Test
- Але відлига закінчилася швидко, і вже в 1965 році почалися арешти.But the thaw ended quickly, and by 1965 the arrests had begun.B1Шістдесятники — The Sixties Generation