добродій
B2#7,547Hear it
noun
- A person who commits good acts; a benefactor.
- A man.
- A form of address for a man; Mr.
- An ill-intentioned, detestable person.
Forms
Declension
| singular | plural | |
|---|---|---|
| nominative | добродій | добродії |
| genitive | добродія | добродіїв |
| dative | добродію / добродієві | добродіям |
| accusative | добродія | добродіїв |
| vocative | добродію | добродії |
| locative | добродію / добродієві / добродії | добродіях |
| instrumental | добродієм | добродіями |