геній
B1#2,306Hear it
noun
- geniussomeone possessing extraordinary intelligence or skill
- geniusextraordinary mental capacity
- geniustutelary deity or spirit of a place or person
Forms
Declension
| singular | plural | |
|---|---|---|
| nominative | геній | генії |
| genitive | генія | геніїв |
| dative | генію / генієві | геніям |
| accusative | генія | геніїв |
| vocative | генію | генії |
| locative | генію / генієві / генії | геніях |
| instrumental | генієм | геніями |