відрізнити
B2#7,433Hear it
verb
- to distinguish, to tellfrom: від + genitive) (to see someone or something clearly or distinctly
Forms
Future
| I | відрізню |
|---|---|
| you | відрізниш |
| he, she, it | відрізнить |
| we | відрізнимо / відрізним |
| you (plural) | відрізните |
| they | відрізнять |
Imperative
| you | відрізни |
|---|---|
| we | відрізнімо / відрізнім |
| you (plural) | відрізніть / відрізніте |
Past
| he | відрізнив |
|---|---|
| she | відрізнила |
| it | відрізнило |
| they | відрізнили |
Other forms
| infinitive | відрізнити / відрізнить |
|---|
More forms are in the app.