відмовляти
C1#8,820Hear it
verb
- to refuse, to deny:somebody something — комусь (dative) + infinitive or у/в + locative
- to rebuff, to reject, to turn down:somebody — комусь (dative)
- to dissuade, to talk out of
- to fail, to give out, to stop working
Forms
Present
| I | відмовляю |
|---|---|
| you | відмовляєш |
| he, she, it | відмовляє |
| we | відмовляємо / відмовляєм |
| you (plural) | відмовляєте |
| they | відмовляють |
Future
| I | відмовлятиму |
|---|---|
| you | відмовлятимеш |
| he, she, it | відмовлятиме |
| we | відмовлятимемо / відмовлятимем |
| you (plural) | відмовлятимете |
| they | відмовлятимуть |
Imperative
| you | відмовляй |
|---|---|
| we | відмовляймо |
| you (plural) | відмовляйте |
Past
| he | відмовляв |
|---|---|
| she | відмовляла |
| it | відмовляло |
| they | відмовляли |
Other forms
| infinitive | відмовляти / відмовлять |
|---|
More forms are in the app.