відкидати
C1#9,788Hear it
verb
- to throw off, to throw away, to cast off, to cast away
- to push away, to push back
- to drive back, to push back, to repel, to repulse:enemy force
- to push away, to rejectalienate from oneself; refuse intimacy with
- to discard, to dismiss, to rejectrefuse to accept: accusation, doubt, idea, notion, possibility, rumour, etc.
Forms
Present
| I | відкидаю |
|---|---|
| you | відкидаєш |
| he, she, it | відкидає |
| we | відкидаємо / відкидаєм |
| you (plural) | відкидаєте |
| they | відкидають |
Future
| I | відкидатиму |
|---|---|
| you | відкидатимеш |
| he, she, it | відкидатиме |
| we | відкидатимемо / відкидатимем |
| you (plural) | відкидатимете |
| they | відкидатимуть |
Imperative
| you | відкидай |
|---|---|
| we | відкидаймо |
| you (plural) | відкидайте |
Past
| he | відкидав |
|---|---|
| she | відкидала |
| it | відкидало |
| they | відкидали |
Other forms
| infinitive | відкидати / відкидать |
|---|
More forms are in the app.