благородний
B2#5,937Hear it
adjective
- noble, honourablehaving moral eminence and freedom from anything petty, mean or dubious in conduct and character
- nobleof exalted rank; of or relating to the nobility
- noble
Forms
Declension
| masculine | feminine | neuter | plural | |
|---|---|---|---|---|
| nominative | благородний | благородна | благородне | благородні |
| genitive | благородного | благородної | благородного | благородних |
| dative | благородному | благородній | благородному | благородним |
| accusative | благородного / благородний | благородну | благородне | благородних / благородні |
| vocative | благородний | благородна | благородне | благородні |
| locative | благородному / благороднім | благородній | благородному / благороднім | благородних |
| instrumental | благородним | благородною | благородним | благородними |
Degrees
| adverb | благородно |
|---|