атакувати
B1#2,508Hear it
verb
- to attack, to assault
- to direct one's actions against something or someone
Forms
Present
| I | атакую |
|---|---|
| you | атакуєш |
| he, she, it | атакує |
| we | атакуємо / атакуєм |
| you (plural) | атакуєте |
| they | атакують |
Future
| I | атакуватиму |
|---|---|
| you | атакуватимеш |
| he, she, it | атакуватиме |
| we | атакуватимемо / атакуватимем |
| you (plural) | атакуватимете |
| they | атакуватимуть |
Imperative
| you | атакуй |
|---|---|
| we | атакуймо |
| you (plural) | атакуйте |
Past
| he | атакував |
|---|---|
| she | атакувала |
| it | атакувало |
| they | атакували |
Other forms
| infinitive | атакувати / атакувать |
|---|
More forms are in the app.