абат
B2#7,092Hear it
noun
- abbotsuperior or head of an abbey or monastery
Forms
Declension
| singular | plural | |
|---|---|---|
| nominative | абат | абати |
| genitive | абата | абатів |
| dative | абатові / абату | абатам |
| accusative | абата | абатів |
| vocative | абате | абати |
| locative | абатові / абаті | абатах |
| instrumental | абатом | абатами |